МУСКОМЕД розчин для ін’єкцій
Рецептурний препарат. Міорелаксант з центральним механізмом дії.
Розчин для ін`єкцій
МУСКОМЕД розчин для ін’єкцій використовується при болісних м’язових контрактурах у випадках гострих патологій хребта у дорослих та підлітків віком від 16 років.
МУСКОМЕД – ЄДИНИЙ МІОРЕЛАКСАНТ У 3-х ФОРМАХ В УКРАЇНІ * 1
Завдяки подвійному механізму діє як при спастичності центрального генезу, так і при рефлекторних болісних м’язових контрактурах 2, 3
МУСКОМЕД забезпечує потужну міорелаксацію, аналгетичну та протизапальну активність 3, 4
Можливість призначення
- з будь-яким компонентом супутньої терапії без ризику фармакодинамічної взаємодії 3, 4
- БЕЗ седації 3, 4
Вводиться внутрішньом’язово.
Рекомендована максимальна добова доза становить 4 мг кожні 12 годин (8 мг на добу).
Лікування не повинно перевищувати 5 днів поспіль.
Слід уникати перевищення рекомендованої дози або тривалості застосування.
* МУСКОМЕД – є єдиним представником в Україні фармакотерапевтичної групи Міорелаксанти з центральним механізмом дії, що випускається у 3 формах, а саме – формі розчину, капсул та крему
1 За даними Quadrasoft PharmSfera Retail Audit
2 A.R Umarkar et al THIOCOLCHICOSIDE AS MUSCLE RELAXANT: A REVIEW International Journal of Pharmacy and Biological Sciences 2011 (eISSN: 2230-7605)
3 https://go.drugbank.com/drugs/DB11582
4 Інструкція до медичного призначення
Діюча речовина: тіоколхікозид;
1 ампула (2 мл) містить тіоколхікозиду 4 мг.
Допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.
Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин світло-жовтого кольору.
Міорелаксанти з центральним механізмом дії.
Код АТХ М03В Х05.
Фармакодинаміка
Тіоколхікозид – це напівсинтетичний сульфідний похідний колхікозиду, який чинить міорелаксуючу дію.
У дослідженнях in vitro тіоколхікозид зв’язується тільки з ГАМК та стрихнін-чутливими гліциновими рецепторами. Тіоколхікозид виявляє селективну афінність до ГАМК-рецепторів, спричиняє ефективний міорелаксуючий ефект за допомогою регуляторних комплексних механізмів на різних рівнях нервової системи, проте, його гліцинергічний механізм дії не може бути виключений.
Характеристики взаємодії тіоколхікозиду з ГАМК рецепторами, такі ж, як і для його глюкоронідного похідного, що є основним метаболітом (див. нижче).
У дослідженнях in vivo міорелаксуючі властивості тіоклхікозиду та його основного метаболіту були продемонстровані на різних експериментальних моделях.
Також електроенцефалографічні дослідження показали, що тіоколхікозид та його головний метаболіт не спричиняють седативний ефект.
Фармакокінетика
Абсорбція.
Після внутрішньом’язового введення максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) тіоколхікозиду спостерігається через 30 хвилин, показники 113 нг/мл досягаються після введення дози 4 мг, а 175 нг/мл – після введення дози 8 мг. Відповідні показники площі під фармакокінетичною кривою (AUC) дорівнюють 283 та 417 нг∙г/мл.
Фармакологічно активний метаболіт SL18.0740 спостерігається також при більш низьких концентраціях, при Cmax 11,7 нг/мл, яка досягається через 5 годин після введення дози, а AUC − 83 нг∙г/мл.
Дані щодо неактивного метаболіту SL59.0955 відсутні.
Розподіл.
Уявний об’єм розподілу тіоколхікозиду становить приблизно 42,7 л після внутрішньом’язового введення 8 мг. Дані щодо обох метаболітів відсутні.
Виведення.
Період напіввиведення тіоколхікозиду становить 1,5 години, а плазмовий кліренс – 19,2 л/г.
Додаткова терапія болісних м’язових контрактур у випадках гострих патологій хребта у дорослих та підлітків віком від 16 років.
- Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу;
- в’ялий параліч, м’язова гіпотонія;
- вагітність;
- період годування груддю;
- застосування жінкам репродуктивного віку, які не використовують належні засоби контрацепції.
Інформація щодо взаємодії відсутня.
Після внутрішньом’язової ін’єкції тіоколхікозиду повідомляли про вазовагальну непритомність, тому після введення лікарського засобу слід здійснювати моніторинг стану пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»).
У постмаркетинговий період повідомляли про ураження печінки у зв’язку із застосуванням тіоколхікозиду. У пацієнтів, які супутньо застосовували нестероїдні протизапальні засоби або парацетамол, були зареєстровані тяжкі випадки (наприклад, фульмінантний гепатит) ураження печінки. У разі розвитку під час застосування лікарського засобу ознак ураження печінки слід припинити лікування та звернутися до лікаря (див. розділ «Побічні реакції»).
Під час застосування тіоколхікозиду можливий розвиток епілептичних нападів у пацієнтів, які страждають на епілепсію або на захворювання, які супроводжуються ризиком виникнення судом (див. розділ «Побічні реакції»).
Не слід перевищувати максимальну рекомендовану дозу тіоколхікозиду 16 мг на добу, яку слід розділити на 2 введення з 12-годинним інтервалом. У разі пропуску чергової дози наступну дозу слід вводити у звичайний час.
Згідно з даними доклінічних досліджень, один з метаболітів тіоколхікозиду SL59.0955 спричиняє анеуплоїдію (зміна кількості хромосом у клітинах, що діляться) у концентраціях, наближених до 8 мг 2 рази на добу при пероральному застосуванні, які впливали подібним чином на людину.
Анеуплоїдія вважається фактором ризику тератогенності, токсичності для ембріона/плода, викидня, зміни фертильності у чоловіків та потенційним фактором ризику виникнення раку. У якості профілактики слід уникати перевищення рекомендованої дози лікарського засобу або тривалого застосування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Пацієнтів слід добре поінформувати щодо потенційних ризиків для можливої вагітності та щодо ефективних засобів контрацепції, які слід використовувати.
Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Інформація щодо застосування тіоколхікозиду вагітним жінкам обмежена, тому потенційний ризик для ембріона та плода невідомий. Дослідження на тваринах показали тератогенний вплив тіоколхікозиду. Лікарський засіб протипоказаний для застосування у період вагітності та для жінок репродуктивного віку, які не використовують належні заходи контрацепції (див. розділ «Протипоказання»).
Період годування груддю.
Тіоколхікозид проникає у грудне молоко. Лікарський засіб протипоказаний для застосування у період годування груддю (див. розділ «Протипоказання»).
Фертильність.
Дослідження фертильності, проведені на тваринах, не показали змін фертильності при дозуванні, що не перевищувало 12 мг/кг, тобто на рівні доз, які не спричиняли клінічного ефекту. Тіоколхікозид та його метаболіти чинять анеугенну дію при різних рівнях концентрації, що є фактором ризику для фертильності людини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Дослідження впливу тіоколхікозиду на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводили.
Під час застосування тіоколхікозиду можливий розвиток сонливості, що слід враховувати у разі керування автотранспортом або іншими механізмами.
Лікарський засіб призначений для внутрішньом’язового введення.
Рекомендована максимальна добова доза становить 4 мг кожні 12 годин (8 мг на добу).
Лікування не повинно перевищувати 5 днів поспіль.
Слід уникати перевищення рекомендованої дози або тривалості застосування (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти.
Лікарський засіб протипоказаний для застосування дітям віком до 16 років.
Даних про випадки передозування немає. У разі передозування лікарського засобу рекомендується ретельний медичний нагляд за пацієнтом та проведення симптоматичної терапії.
Нижченаведені побічні реакції систематизовано відповідно до класів систем органів за MedDRA та частотою: дуже часто (³1/10), часто (³1/100, <1/10), нечасто (³1/1000, <1/100), рідко (³1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (частоту не можна оцінити на основі наявних даних). З боку імунної системи:
нечасто – свербіж; рідко – кропив’янка; дуже рідко – гіпотензія; невідомо – ангіоневротичний набряк та анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок.
З боку нервової системи:
часто – сонливість; рідко – збудження або короткотривала сплутаність свідомості; невідомо – нездужання, що супроводжується або не супроводжується вазовагальною непритомністю впродовж перших декількох хвилин після внутрішньом’язового введення; судоми (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку травного тракту:
часто – діарея, біль у шлунку; нечасто – нудота, блювання; рідко – печія.
З боку гепатобіліарної системи:
частота невідома – ураження печінки (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку шкіри та підшкірних тканин:
нечасто – алергічні шкірні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за балансом користь/ризик лікарського засобу. Працівників системи охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.
3 роки.
Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
2 мл розчину в безбарвній скляній ампулі; 6 ампул у контурній чарунковій упаковці; 1 чарункова упаковка в картонній коробці.
За рецептом.
Мефар Ілач Сан. А.Ш., Туреччина /
Mefar Ilac San. A.S., Turkey
Рамазаноглу Мах. Енсар Джад. № 20, 34906 Курткой – Пендик / Стамбул, Туреччина /
Ramazanoglu Mah. Ensar Cad. No. 20, 34906 Kurtkoy – Pendik / Istanbul, Turkey
УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш., Туречинна /
WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S., Turkey
