Автори: І.Е.Маліновська, Т.М.Терещенко
ГУ ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. Н.Д. Стражеска» НАМН України
Розуміння порушень енергозабезпечення міокарда при ішемії є обґрунтуванням для використання препаратів-цитопротекторів, здатних забезпечити більш економічне використання кисню для синтезу АТФ.
Одним з найбільш широко застосовуваних препаратів цієї групи є міокардіальний цитопротектор триметазидин, що блокує окислення ВЖК, та призводить до розблокування піруватдегідрогенази і посилення окислення глюкози при ішемії. Це сприяє збереженню в кардіоміоцитах необхідної кількості АТФ, зменшенню внутрішньоклітинного ацидозу, надмірному накопиченню іонів кальцію. Каскад цих біохімічних процесів оптимізує енергетичний метаболізм міокарда, переключаючи синтез АТФ з окиснення ВЖК на окиснення глюкози.
Застосування цього препарату є доцільним на етапі відновлення пацієнтів у ранньому постінфарктному періоді. З метою вивчення клінічної ефективності триметазидину (Карметадин) обстежено 32 пацієнти, чоловіки, (середній вік 51,2±2,1 років), які за 1,5-2 місяці до включення до дослідження перенесли ІМ із зубцем Q. У гострому періоді вони перебували на обстеженні та лікуванні у відділенні інфаркту міокарда та відновного лікування ННЦ “Інститут кардіології ім. акад. Н.Д. Стражеска” НАМН України, де надалі амбулаторно проходили програму кардіореабілітації. Пацієнти були обстежені повторно через 2 місяці прийому Карметадину щодня у дозі 35 мг двічі на добу додатково до загальноприйнятого лікування пацієнтів у ранні терміни після ІМ. У жодного хворого не рецидивували ангінозні болі, не розвинувся повторний інфаркт міокарда, не виникло потреби в ургентних коронарних втручаннях. Потрібно відзначити, що всі пацієнти були прихильні до лікування: вони регулярно приймали всі рекомендовані препарати в індивідуально підібраних дозах, контролювали рівні артеріального тиску та показники ліпідного обміну. Частина пацієнтів брала участь у програмі фізичних тренувань на велоергометрі, що також посилювало контроль лікування. При повторному обстеженні на фоні проведеного лікування в динаміці відбулося значне збільшення толерантності до дозованого фізичного навантаження.
Згідно з оглядами та мета-аналізами встановлено, що ефективність та безпека триметазидину при гострому ІМ проявляється у вигляді зниження ранніх та короткострокових випадків смертності від усіх причин, довгострокових випадків смертності, великих несприятливих серцевих подій, повторних нефатальних ІМ, несприятливих госпітальних подій та аортокоронарного шунтування. Згідно з даними J.Kim із співавт. додаткове призначення триметазидину пацієнтам з гострим ІМ призводило до зниження ризику всіх випадків смертності на 59% та зменшенню несприятливих серцевих подій на 76% при спостереженні протягом року. У пацієнтів з гострим ІМ, що страждають на цукровий діабет, додатковий прийом триметазидину асоціювався зі зменшенням міокардіального ураження, більш ранньою реперфузією, поліпшенням фракції викиду лівого шлуночка, рідкісним розвитком великих несприятливих серцевих подій.
Антиангінальна та антиішемічна дія триметазидину при хронічній ІХС доведена при проведенні тестів з дозованим фізичним навантаженням збільшенням часу виконання тесту до появи та виразності ішемічних змін на ЕКГ, а також зменшенням частоти ангінозних нападів. Показано перевагу застосування триметазидину у пацієнтів похилого віку (без порушення функції нирок), які страждають на цукровий діабет, при серцевій недостатності. Рядом авторів продемонстровано ефективність триметазидину, який потенціює користь фізичних тренувань у період кардіореаблітації після ІМ, що підтверджується і даними цього дослідження. Встановлено ефективність та безпеку застосування Карметадину у пацієнтів у ранні терміни після перенесеного ІМ, про що свідчить сприятливий перебіг постінфарктного періоду у перші 3-4 місяці після розвитку ІМ та покращення переносимості фізичного навантаження при стабільності гемодинамічних показників.
Важливість отриманих результатів полягає також у тому, що у ці терміни лікар та пацієнт вирішують важливі медико-соціальні аспекти, що стосуються питань тимчасової непрацездатності та/або інвалідності. Сучасне лікування пацієнтів з ІМ і наступною адекватною кардіореабілітацією може бути доповнено курсовим призначенням цитопротектора Карметадину, що сприяє підвищенню ефективності відновлення пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда.