Автори: Сорокiна О.Ю., Панiн О.М., Страх О.П., ДЗ «Днiпропетровська медична академiя МОЗ України»
Метаболiчна ресусцитацiя є остаточно не вирiшеним завданням iнтенсивної терапiї пацiєнтiв з гострим перитонiтом. Для обгрунтування проведення ранньої органопротективної iнтенсивної терапiї вивчалася ефективнiсть розчину етилметилгiдроксiпiридина сукцинат (Елфунат) в комплексi iнтенсивної терапiї пацiєнтiв з гострим вторинним перитонiтом.
Пацiєнти були роздiленi на двi групи: В 1 групу (n = 20) увiйшли пацiєнти, яким у пiсляоперацiйному перiодi проводилася стандартна iнтенсивна терапiя. В основну 2 групу (n = 30) увiйшли пацiєнти, яким в комплексi iнтенсивної терапiї з першої доби госпiталiзацiї додатково призначався Елфунат по 100 мг 3 рази на добу в фiзiологiчному розчинi натрiю хлориду (200 мл) протягом перших 5 дiб пiсля операцiї внутрiшньовенно крапельно зi швидкiстю 40-60 крапель за 1 хвилину.
При проведеннi аналiзу виявлено, що протягом першої доби вiд госпiталiзацiї С-реактивний бiлок пiдвищувався в 17 i 18 разiв вище норми i становив 70,0 ± 13,7 мг/л у 1 групi, 73,3 ± 18,3 мг/л – у 2 групi, мiжгруповi вiдмiнностi були достовiрними (р = 0,888). На тлi проведення терапiї на 5 добу пiсля операцiї реєструвалося достовiрне зниження середнiх значень СРП до 34,7 ± 5,4 мг/л (р = 0,008) i 19,5 ± 3,7 мг/л (р = 0,018 до попереднього етапу) вiдповiдно. При цьому у пацiєнтiв, якi в комплексi iнтенсивної терапiї отримували Елфунат, рiвень СРБ на цьому етапi був в 1,8 рази нижче в порiвняннi з контрольною групою (р = 0,032).
Слiд вiдзначити, що протягом першої доби пiсля операцiї у пацiєнтiв з гострим перитонiтом, реєстрували гiпопротеїнемiю, коли середнi значення бiлка у пацiєнтiв 1 групи достовiрно знижувалися до 58,6 ± 1,8 г/л (р = 0,043 вiд вихiдного рiвня), у 2 групi – до 60,2 ± 1,3 г/л (р = 0,010). На 3 добу пiсля операцiї у пацiєнтiв контрольної групи продовжувала наростати гiпопротеїнемiя до 56,2 ± 1,3 г/л (р = 0,002), середнє значення загального бiлка достовiрно було нижчим вихiдного рiвня на 11,5% (р = 0,029). На тлi застосування Елфуната у пацiєнтiв 2 групи вiдзначалася тенденцiя до збiльшення рiвня загального бiлка кровi до 61,4 ± 1,0 г/л (р = 0,021), середнє значення загального бiлка не досягало показникiв вихiдного рiвня, але при цьому достовiрно не вiдрiзнялося (р = 0,497). Мiжгруповi вiдмiнностi були достовiрними (р = 0,006).
Зроблено висновок, що використання етилметилгiдроксiпiридина сукцината (Елфуната) в комплексi iнтенсивної терапiї при гострому перитонiтi є патогенетично обгрунтованим, так як дозволяє швидше зупинити прояви ССЗВ, полiпшити бiлковосинтезуючу функцiю печiнки на тлi ендогенної iнтоксикацiї, обумовленої основним захворюванням.
Ключовi слова: Гострий перитонiт. Iнтенсивна терапiя. Елфунат (етилметилгiдроксiпiридина сукцинат).