Резюме
У статті детально проаналізовані дані літератури про багатогранні ефекти лактулози і можливості її застосування на практиці. Описана історія вивчення лікувальних ефектів лактулози. Наразі лактулоза як лікарський засіб зареєстрована більш ніж у 100 країнах. Показаннями є закреп і печінкова енцефалопатія, у деяких країнах — лікування сальмонельозного носійства. Однак перспективи і можливості клінічного застосування лактулози дуже широкі.
У 2005 р. лактулоза офіційно визнана препаратом першого вибору при хронічних закрепах з позиції доказової медицини. Проаналізовано механізм дії лактулози при закрепах, наведені дані літератури про її безпеку у вагітних, дітей і літніх осіб.
Лактулоза має перевагу перед іншими варіантами лікування печінкової енцефалопатії. Вона успішно застосовувалася за будь-якого ступеня тяжкості цього стану, включаючи латентну енцефалопатію та печінкову кому. Ефективність та безпечність лактулози при печінковій енцефалопатії підтверджені великою кількістю високодоказових досліджень.
Перспективні показання — як пребіотик для лікування синдрому надлишкового бактеріального росту, первинна та вторинна профілактика жовчнокам’яної хвороби, для ліквідації ендотоксемії при гепаторенальному синдромі, зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози, гіперхолестеринемії. Незважаючи на солодкий смак, лактулоза абсолютно не протипоказана, а, навпаки, корисна при цукровому діабеті.
Протипоказання до лікування лактулозою обмежені.
У статті також наведені власні дані, що демонструють ефективність Медулака у пребіотичній дозі для лікування хронічного панкреатиту із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози у поєднанні з синдромом надлишкового бактеріального росту.
Ключові слова: лактулоза, запори, синдром надмірного бактеріального росту, печінкова енцефалопатія, діагностичне застосування