Поширеність тиреоїдної патології серед вагітних в Україні (2003–2016рр.) та можливості її профілактики

Автори: Л.Ф. Матюха¹, О.В. Процюк¹, О.В. Линчак²

¹ Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
² ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»

Мета дослідження. Визначення поширеності тиреоїдної патології серед вагітних протягом 2003–2016 рр. та дослідження впливу застосування комплексу Йодофол, що містить йодид калію (200 мкг) та фолієву кислоту (400 мг) на ультразвукові параметри щитоподібної залози (ЩЗ) жінок.

Матеріали та методи. Використана ф. 21 «Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям». Розглядали більш ніж 1 млн вагітних, які перебували під наглядом жіночих консультацій протягом 2003–2016 рр. Частоту розраховували на 1000 вагітних.

Результати. Поширеність захворювань ЩЗ, які були або виникли під час вагітності та ускладнюють вагітність, пологи і післяпологовий період в Україні протягом 2003–2016 рр. становила 64,47±0,08 на 1000 вагітних, які перебували під наглядом жіночих консультацій, у тому числі поширеність дифузного зоба І ступеня – 45,77±0,07‰. Поширеність захворювань ЩЗ серед вагітних зменшилася на 25,40% – з 72,78±0,14‰ у 2003–2007 рр. до 57,64±0,09‰ у 2013–2016 рр. (р<0,001), а дифузного зоба І ступеня зменшилася на 21,17% – з 50,13±0,12‰ у 2003–2007 рр. до 41,37±0,12‰ у 2013–2016 рр. (р<0,001).

Заключення. Доведено, що застосування препарату Йодофол на етапі планування вагітності сприяло нормалізації розмірів щитоподібної залози.

Ключові слова: тиреоїдна патологія, вагітність, калію йодид, фолієва кислота.

Під час планування вагітності особливу увагу звертають на тиреоїдну патологію [1]. В Україні захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) серед ендокринної патології посідають за поширеністю перше місце [2]. Так, за даними Державного закладу «Центр медичної статистики МОЗ України», поширеність дифузного зоба II–III ступенів (E01.0,E04.0) у 2016 р. становила 409,4 на 100 тис. всього населення, а у 2017 р. – 402,2. В етіології тиреоїдної патології важлива роль належить спадковій схильності, нестачі йоду та інших мікроелементів [3].

Про важливість достатнього надходження йоду до організму людини для нормального функціонування ЩЗ свідчить той факт, що у МКХ-Х у розділі «Хвороби щитоподібної залози (Е00 – Е07)» три рубрики з восьми присвячені захворюванням, які розвиваються внаслідок нестачі йоду, а саме: «Е00 – синдром природженої йодної недостатності»; «Е01 – хвороби щитоподібної залози, пов’язані з йодною недостатністю, та подібні стани», що включає дифузний та вузловий зоб; «Е02 – субклінічний гіпотиреоз унаслідок йодної недостатності».

Щитоподібна залоза – ендокринний орган, який безпосередньо включається в адаптаційні процеси, спричинены впливом на організм різних за етіологією чинників середньої та низької інтенсивності [4]. Одним із таких чинників можна вважати вагітність, яка висуває організму жінки підвищені вимоги, внаслідок чого в цей час можуть виникати (і часто виникають) захворювання ЩЗ.

З’являється все більше фактів, які свідчать про те, що дія негативних чинників на жінку під час вагітності призводить до так званого внутрішньоутробного програмування, що означає дисбаланс розвитку систем плода – переваг розвитку ендокринної системи, у той час як розвиток нервової та імунної системи затримується, в результаті чого відбувається розлад процесів гомеостазу [5–7]. Такий дисбаланс відображається на стані адаптованості та здоров’я дитини, що проявляється у розвитку мультифакторних, у тому числі ендокринних захворювань.

Однією з передумов нормальної роботи ЩЗ є достатнє надходження йоду до організму. В аспекті преконцепційної підготовки необхідно розглянути одночасне застосування ще й фолієвої кислоти, що дає можливість запобігти певною мірою дефектам нервової трубки плода [8].

Мета дослідження: визначення поширеності тиреоїдної патології серед вагітних протягом 2003–2016 рр. та дослідження впливу застосування комбінованого комплексу Йодофол, що містить йодид калію (200 мкг) та фолієву кислоту (400 мг), на ультразвукові параметри ЩЗ жінок, які звернулися до Київського обласного центру охорони здоров’я матері та дитини з приводу планування вагітності.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Поширеність захворювань ЩЗ у вагітних визначали за даними ф. 21 «Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям і породіллям». Розглядали понад 1 млн вагітних, які перебували під наглядом жіночих консультацій протягом 2003–2016 рр. Частоту патології ЩЗ у вагітних визначали як відношення кількості зареєстрованих хвороб ЩЗ, які були до вагітності або виникли під час вагітності та ускладнюють вагітність, пологи та післяпологовий період, до кількості вагітних, що перебували під наглядом жіночих консультацій. Частоту розраховували на 1000 вагітних.

Вивчали вплив препарату Йодофол, що містить йодид калію (200 мкг) та фолієву кислоту (400 мг), на ультразвукові параметри ЩЗ жінок. Жінкам, які звернулися до КЗ Київської обласної ради «Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини» з приводу планування вагітності, було проведено ультразвукове обстеження (УЗО) ЩЗ та визначено рівень тиреотропного гормону крові. Для дослідження відібрані пацієнтки, у яких діагностовано дифузний зоб І ступеня (47 осіб) та вузловий зоб І ступеня (35 осіб, розміри вузлових утворень до 1 см) без порушення функції ЩЗ. Препарат призначали жінкам за 3 міс до планованого зачаття, тривалість лікування становила 6 міс. Після закінчення лікування проведений УЗ-контроль ЩЗ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Поширеність захворювань ЩЗ, які були до вагітності, або виникли під час вагітності та ускладнюють вагітність, пологи і післяпологовий період в Україні за 2003–2016 рр. дорівнювала 64,47±0,08 на 1000 вагітних, які перебували під наглядом жіночих консультацій (мал. 1). За періодами спостереження відбувалося зменшення поширеності на 25,40% з 72,78±0,14‰ у 2003–2007 рр. до 57,64±0,09‰ у 2013–2016 рр. (р<0,001). Зниження показника відзначали після 2004 р., який у 2013 р. становив по відношенню до 2004 р. 34,57% – 56,17±0,26 проти 75,59±0,33‰ відповідно.

Протягом 2003–2016 рр. переважну частину захворювань ЩЗ становив дифузний зоб I ступеня, який був або виник під час вагітності і ускладнював вагітність, пологи і післяпологовий період. Його поширеність дорівнювала 45,77±0,07 на 1000 вагітних, які перебували під наглядом жіночих консультацій (мал. 2). За періодами спостереження відбулося зменшення поширеності на 21,17% – з 50,13±0,12‰ у 2003–2007 рр. до 41,37±0,12‰ у 2013–2016 рр. (р<0,001). Зменшення показника відзначали після 2005 р., який у 2013 р. досяг найменшого значення за весь період. Порівняно з 2005 р. показник зменшився в 1,25 разу – 41,01±0,22 проти 51,20±0,27‰ відповідно.

Ймовірно зменшення показника могло відбутися завдяки застосуванню препаратів йоду серед вагітних, що регламентовано наказом МОЗ України № 417 від 15.07.2011 р. [9], популяризації використання йодованої солі, збільшенню точності встановленого діагнозу завдяки застосуванню ультразвукового методу обстеження. Тим не менше, значення показника залишається високим і значущим.

Результатом застосування препарату Йодофол протягом 6 міс серед жінок, у яких встановлено діагноз «Дифузний зоб І ступеня, еутиреоз» (47 осіб) стала нормалізація розмірів ЩЗ у 40 (85,11±5,19%) пацієнток, у 5 (10,64±4,50%) осіб розміри ЩЗ зменшилися, але не досягли нормальних значень, 2 (4,26±2,94%) пацієнтки не з’явилися на контрольне обстеження.

Під час застосування препарату Йодофол серед жінок з діагнозом «Вузловий зоб І ступеня, еутиреоз» (35 осіб, розміри вузлових утворень до 1 см, тривалість лікування 6 міс) у 18 осіб (51,43±8,45%) відбулася нормалізація структури ЩЗ (розміри утворень в ЩЗ не перевищували 5 мм), у 12 (34,29±8,02%) пацієнток лікування не вплинуло на вузлові утворення (в даній групі у 10 жінок були виявлені утворення розмірами від 6 до 10 мм, і лише у 2 пацієнток розміри утворень становили до 5 мм), 5 (14,29±5,91%) пацієнток не з’явилися на контрольне обстеження.

ВИСНОВКИ

1. Поширеність захворювання щитоподібної залози (ЩЗ), які були або виникли під час вагітності та ускладнюють вагітність, пологи і післяпологовий період в Україні за 2003–2016 рр. дорівнювала 64,47±0,08 на 1000 вагітних, які перебували під наглядом жіночих консультацій, у тому числі поширеність дифузного зоба І ступеня – 45,77±0,07‰.
2. Поширеність захворювання ЩЗ серед вагітних зменшилася на 25,40% – з 72,78±0,14‰ у 2003–2007 рр. до 57,64±0,09‰ у 2013–2016 рр. (р<0,001), а дифузного зоба І ступеня зменшилася на 21,17% – з 50,13±0,12‰ у 2003–2007 рр. до 41,37±0,12‰ у 2013–2016 рр. (р<0,001).
3. Застосування препарату Йодофол на етапі планування вагітності сприяло нормалізації розмірів ЩЗ.

Список літератури

1. Дністрянська А.П. Ефективність та безпечність профілактики ускладнень перебігу вагітності та розвитку патології плода у жінок з еутиреоїним нетоксичним зобом. Здоров’я жінки 2012;(4):1–4.
2. Кравченко В.І., Постол С.В. Динаміка захворюваності на патологію щитоподібної залози в Україні. Междунар. эндокринол. журн. 2011;(3):26–31.
3. Кравченко В.І., Лузанчук І.А., Андрусишина І.М., Голінько О.М., Голуб І.О. Порушення макро- та мікроелементного забезпечення у хворих на вузлову патологію щитоподібної залози з регіонів, постраждалих після Чорнобильської аварії. Міжнарод. ендокринол. журн. 2017;(6):11–18.
4. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма. 3-е изд. доп. Ростов н/Д.: Изд-во Ростов. унта; 1990. 223 с.
5. Godfrey KM, Barker DJ. Fetal programming and adult health. Public Health Nutr.2001 Apr;4(2B):611–24.
6. Barker DJ. The developmental origins of adult disease. J Am CollNutr. 2004Dec;23(6 Suppl):588S–595S.
7. Назаренко Л.Г., Сороколат Ю.В., Якимук Н.С. Внутриутробное программирование – новый вектор осмысления акушерской и перинатальной патологии. Архів клін. та експерим. медицини. 2012;21(2):177–9.
8. Тимченко О.І., Гойда Н.Г., Матюха Л.Ф., Линчак О.В., Вовк І.Б., Процюк О.В. та ін. укладачі. Профілактика вродженої патології, спонтанних викиднів та непліддя в рамках надання первинної медико-санітарної допомоги: метод. рек. – Київ; 2014. 46 с.
9. Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні: Наказ МОЗ України № 417 від 15.07.2011 р. Практика упр. мед. закл. 2011;(8):109–12.