Автори: Романова I. П., Козаков О. В., Олiйникова С. П., Чернявська I. В., Дорош О. Г.
ДУ «Інститут проблем ендокринної патології iм. В. Я. Данилевського НАМН України», м. Харків
Резюме. Дослiджено ефект застосування нового препарату «Кокарнiт» при лiкуваннi дiабетичної полiнейропатiї у хворих на цукровий дiабет 1 та 2 типiв. Встановлено позитивний вплив препарату на гемодинамiчнi, метаболiчнi, бiохiмiчнi показники. Виявлено покращення сенсорно- моторної провiдностi в нервових волокнах.
Ключові слова: цукровий дiабет, дiабетична полiнейропатiя, лiкування, Кокарнiт.
В останні роки у всьому світі спостерігається зростання захворюваності на цукровий діабет (ЦД) i, відповідно, різко збільшується кількість хворих з ускладненнями цієї патології.
Достатньо частим ускладненням ЦД є ураження периферичних нервів – діабетична полiнейропатiя (ДПН), котра однаково часто виникає у хворих із ЦД як 1, так i 2 типу.
Відомо, що це ускладнення призводить до погіршення якості життя пацієнтів, порушення трудової діяльності, є причиною розвитку такого тяжкого ускладнення, як синдром діабетичної ступнi [1, 2].
Відповідно до результатів великої кількості різних досліджень, ДПН діагностується у 10–100 % хворих на ЦД. При чому, чим вище чутливість методів, котрі застосовуються для діагностики (наприклад, електромiографiя), тим вище показник її розповсюдженості. Так, через 5 років після початку захворювання ДПН виявляється у 12,5– 14,5 % хворих, а через 25 років цей показник досягає вже 55–65 % [3–6].
У розвитку ДПН відіграють роль такі чинники, як набряк i дегенерація нервових волокон; посилення активності полiолового циклу i, як наслідок, накопичення сорбiтолу, недостатність мiоiнозитолу; порушення ліпідного обміну; посилення перикисного окислення лiпiдiв (ПОЛ); неферментативне глiкозилювання білків; метаболічний стрес внаслідок утворення вільних радикалів.
Таким чином, при ЦД виникає своєрідне порочне коло, до якого залучено багато метаболiчних ланок, що утворюють значнi труднощi при виборi тактики лiкування хронiчних ускладнень.
Бiльшiсть iснуючих схем лiкування ДПН, в основному, зводяться до симптоматичної терапiї, спрямованої на зменшення больового синдрому та покращення психологiчного стану хворого, коли найчастiше необхiдна «рацiональна» полiфармакологiя. У цьому випадку важливою є роль препаратiв, спроможних впливати майже на всi патогенетичнi ланки, котрi сприяють розвитку як самого захворювання, так i його ускладнень. На теперiшнiй час до таких препаратiв належать вiтамiни, котрi отримали назву «нейротропнi вiтамiни».
Останнiм часом привертає iнтерес новий комплексний препарат «Кокарнiт», (World Medicine, Великобританiя), до складу якого входить рацiонально пiдiбраний комплекс метаболiчних сполук та вiтамiнiв, а саме: нiкотинамiд 20 мг; цiанокобаламiн 0,5 мг; динатрiю аденозину трифосфаттригiдрат 10 мг; кокарбоксилаза 50 мг; глiцин 100 мг.
Метою нашого дослiдження було визначення ефективностi застосування препарату «Кокарнiт» (World Medicine, Великобританiя) у сполученнi зi стандартною терапiєю у хворих на ЦД 1 та 2 типу.
Матерiали та методи
У I ендокринологiчному вiддiленнi клiнiки ДУ «Iнститут проблем ендокринної патологiї iм. В. Я. Данилевського НАМН України» було проведено спостереження за 30 пацiєнтами вiком вiд 18 до 67 рокiв (середнiй вiк – 36,3 ± 5,45 рокiв), якi страждають на ЦД. У 11 пацiєнтiв був дiагностований ЦД 1 типу, у 19 – ЦД 2 типу. Тривалiсть захворювання вiд 4 до 18 рокiв (середня – 10,5 ± 2,5 рокiв).
У всiх хворих проведено загальноклiнiчне обстеження з визначенням показникiв артерiального тиску (АТ), електрокардiо- графiї (ЕКГ), реовазограми (РВГ), електромiографiї, iндексу маси тiла (IМТ), а також показникiв вуглеводного, лiпiдного обмiнiв та функцiонального стану печiнки. Врахо вувалися такi клiнiчнi ознаки, як скарги на онiмiння, бiль, пекучiсть в нижнiх кiнцiвках, котрi посилювалися в нiчний час.
Всi дослiдження були проведенi до початку та пiсля закiнчення курсового 14-денного лiкування препаратом «Кокарнiт» по 2,0 мл внутрiшньом’язово щоденно.
Препарат призначався сумiсно з базовою цукрознижуючою, судинною, антиоксидантною та гiпотензивною терапiєю, котра проводилася до початку спостереження.
Статистична обробка даних проведена за допомогою пакета статистичних програм Statistica V.6.0. з обчисленням t-критерiю Ст’юдента. Рiзницю мiж середнiми вважали статистично значущою при Р < 0,05.
Результати та їх обговорення
За час проведення лiкування не встановлено достеменного зниження АТ, спостерiгалася лише тенденцiя до зниження як систолiчного, так i дiастолiчного АТ (табл. 1).
Таблиця 1. Показники центральної гемодинамiки у хворих на цукровий дiабет на тлi лiкування препаратом «Кокарнiт»
| Показник | До лiкування, n = 30 | Пiсля лiкування, n = 30 | P |
| Систолiчний АТ, мм рт. ст. | 149,78 ± 4,60 | 145,97 ± 3,51 | > 0,05 |
| Дiастолiчний АТ, мм рт. ст. | 95,16 ± 2,46 | 90,48 ± 3,74 | > 0,05 |
Iндекс маси тiла не змiнювався: до лiкування – 32,08 ± 3,21 та 32,0 ± 3,20 кг/м2 пiсля лiкування.
Вiдмiчено тенденцiю до покращення показникiв ЕКГ, РВГ. Полiпшився метаболiзм мiокарда у 22 пацiєнтiв (73 %). У 19 пацiєнтiв (63 %) намiтилася тенденцiя до нормалiзацiї кровообiгу судин нижнiх кiнцiвок, а саме, пiдвищення об’ємного пульсового кровонаповнення артерiй, нормалiзацiя тонусу артерiй крупного, середнього та мiлко го калiбру, покращення периферiйного опору судин. У шести пацiєнтiв була виконана електромiографiя, як один з найбiльш чутливих методiв для дiагностики ДПН. До та пiсля лiкування оцiнювалась моторна амплiтуда в пiдколiннiй ямцi, голiвцi малого-мiлкової кiстки, передплюснi, сенсорна в середнiй третинi гомiлки на обох кiнцiвках, швидкiсть проведення збудження при стимуляцiї соматичних нервiв. Отриманi данi свiдчили про полiпшення сенсорно-моторної провiдностi на нижнiх кiнцiвках в процесi лiкування. По закiнченнi курсу лiкування хворими вiдмiчено значне зменшення болю та онiмiння в нижнiх кiнцiвках.
Статистично значущого зниження глiкемiї натще (ГКН) та постпрандiальної глiкемiї (ГКПП) не вiдмiчено, спостерiгалася лише позитивна тенденцiя до зменшення цих показникiв (табл. 2).
Таблиця 2. Динамiка показникiв вуглеводного обмiну у хворих на цукровий дiабет з ДПН на тлi лiкування препаратом «Кокарнiт»
| Показник | До лiкування, n = 30 | Пiсля лiкування, n = 30 | P |
| ГКН, ммоль/л | 8,98 ± 2,90 | 7,03 ± 0,98 | > 0,05 |
| ГКПП, ммоль/л | 10,32 ± 1,76 | 7,62 ± 1,63 | > 0,05 |
При оцiнцi показникiв лiпiдного обмiну по закiнченню курсу лiкування вiдмiчено позитивну динамiку, яка, проте, не набувала статистичної значущостi (табл. 3).
Таблиця 3. Динамiка показникiв лiпiдного обмiну на тлi лiкування препаратом «Кокарнiт»
| Показник | До лiкування, n = 30 | Пiсля лiкування, n = 30 | P |
| ЗХС, ммоль/л | 6,07 ± 0,98 | 5,39 ± 0,68 | > 0,05 |
| β-лiпопротеїди, Од. | 5,44 ± 1,29 | 4,50 ± 0,26 | > 0,05 |
| ТГ, ммоль/л | 4,35 ± 0,93 | 3,86 ± 0,84 | > 0,05 |
| ХС ЛПВЩ, ммоль/л | 0,95 ± 0,45 | 1,10 ± 0,47 | > 0,05 |
| ХС ЛПНЩ, ммоль/л | 3,10 ± 1,35 | 2,90 ± 1,27 | > 0,05 |
Також не спостерiгалось негативного впливу препарату на функцiональний стан печiнки (табл. 4): не вiдмiчено достеменного зниження показникiв АсАт, АлАт.
Таблиця 4. Показники функцiонального стану печiнки на тлi лiкування препаратом «Кокарнiт»
| Показник | До лiкування, n = 30 | Пiсля лiкування, n = 30 | P |
| АсАт, ммоль/л | 0,66 ± 1,09 | 0,62 ± 0,09 | > 0,05 |
| АлАт, ммоль/л | 0,82 ± 0,01 | 0,79 ± 0,08 | > 0,05 |
Таким чином, результати даного дослiдження дозволяють вважати препарат «Кокарнiт» перспективним та безпечним засобом для лiкування дiабетичної полiнейропатiї.
Висновки
- Препарат «Кокарнiт» зменшує виразнiсть клiнiчних проявiв дiабетичної полiнейропатiї, надаючи достатнiй знеболювальний ефект. Вiн добре сумiсний з препаратами iнсулiну та iншими цукрознижуючими препаратами.
- «Кокарнiт» сприяє покращенню гемодинамiчних, метаболiчних показникiв, сенсорно-моторної провiдностi в нервових волокнах. Не має негативного впливу на показники функцiонального стану печiнки.
Лiтература
- Оболенский, В. Н. Синдром диабетической стопы в клинической практике [Текст] / В. Н. Оболенский, Т. В. Семенова, П. Ш. Леваль, А. А. Плотников // РМЖ. Избранные лекции для семейных врачей. – 2010. – Т. 18, № 2. – С. 45–54.
- Галиева, О. Р. Лечение диабетической нейропатии [Текст] / О. Р. Галиева, П. Х. Джанашия, Е. Ю. Мирина // Междунар. неврол. журн. – 2008. – № 1. – С. 77–81.
- Власенко, М. В. Ускладнення цукрового дiабету – дiабетична дистальна полiнейропатiя: патофiзiологiя i варiант патогенетичного лiкування [Текст] / М. В. Власенко // Мiжнарод. ендокринол. журн. – 2011. – № 7 (39). – С. 44–49.
- Морозова, О. Г. Современные подходы к патогенетической терапии диабетической полинейропатии с позиции невролога [Текст] / О. Г. Морозова // Лiки України. – 2010. – № 10 (146). – С. 64–72.
- Котов, С. В. Диабетическая нейропатия [Текст] / С. В. Котов, А. П. Калинин, И. Г. Рудакова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ООО «Издательство «Медицинское информационное агентство», 2011. – 440 c.
- Маньковский, Б. Н. Диабетическая нейропатия: цели терапии и возможности достижения [Текст] / Б. Н. Маньковский // Здоров’я України. – 2008. – № 22. – С. 28–29.
Завантажити статтю в форматі PDF