Автори: Сорокіна О.Ю., Буряк Т.О., Лещев Д.П., ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
Резюме
Предиктори важкості болю після термічної травми змінюються в залежності від фази загоєння опікової рани. Для аналізу однорідної вибірки потерпілих з глибоким опіком проаналізовані пацієнти із загальною площею опікового ушкодження 15,4 ± 4,2%, яким проводилася аутодермо – пластика шкіри протягом 14 днів після термічної травми.
Пацієнти були розділені на дві групи: 1 група (n = 30), яким в периопераційному періоді проводилося знеболювання Сертофеном (декскетопрофен трометамол 50 мг / 2 мл по 2 мл 3 рази на день) в комплексі інтенсивної терапії. Першу дозу препарату вводили інтраопераційно з метою попереджуючої аналгезії. Подальше знеболювання Сертофеном проводили по 50 мг / 2 мл по 2 мл 3 рази на день протягом 2-3 днів післяопераційного періоду. 2 група (n = 28) – в найближчому післяопераційному періоді от римували наркотичний анальгетик (промедол 2% 1 мл), як аналгезію використовували анальгін (метамізол натрію). Всім пацієнтам в 1 і 2 групах спостереження проводилося оперативне лікування опіків шкіри на 12,5 ± 2,8 і 10,3 ± 2,5 добу опікової хвороби, відповідно.
У пацієнтів 1 групи на тлі періопераційного знеболювання Сертофеном спостерігалося більш рівномірне зниження рівня больового синдрому, тенденція до зниження рівня кортизолу крові та стабільні показники глюкози крові.
Зроблено висновок, що в періопераційному період і пацієнтів з термічною травмою використання декскетопрофену трометамололу (Сертофен ) обумовлює ефективне і безпечне знеболювання, та може бути рекомендованим у цієї групи пацієнтів.
Ключові слова: термічна травма, аутодермоп ластика, периопераційне знеболювання, сертофен (декскетопрофен трометамол).
Завантажити статтю у форматі PDF (Ru)